Зигмунд Фройд — «Шляхи психоаналітичної терапії» (1919)/(1919, Wege der psychoanalytischen Therapie)« На завершення я хотів би розглянути ситуацію, яка належить радше майбутньому.Вона може здатися фантастичною, але, на мою думку, варта того, щоб до неї готуватися.Ви знаєте, що наша терапевтична діяльність не дуже масштабна. Ми — лише жменька людей, і кожен із нас, навіть працюючи з великим навантаженням, може протягом року допомогти лише невеликій кількості пацієнтів. Якщо порівняти це з надлишком невротичних страждань, які існують у світі, то наші зусилля виглядають краплею в морі. Адже більшість цього страждання, певно, не повинна взагалі залишатися без відповіді. Уявіть тепер, що нам вдалося б настільки збільшити кількість аналітиків, щоб їх вистачило для лікування великих груп людей.З іншого боку, можна передбачити: коли-небудь совість суспільства прокинеться й нагадає йому, що бідна людина має таке ж право на отримання психічної допомоги, як і на рятівну хірургічну операцію. Це лікування буде безкоштовним. Можливо, пройде ще багато часу, перш ніж держава визнає цей обов’язок за собою, але колись вона неминуче муситиме це зробити. І тоді перед нами постане завдання — пристосувати техніку психоаналізу до нових умов. Я не сумніваюся, що переконливість наших психологічних ідей справить враження навіть на необізнаних людей, але ми маємо знайти найпростіші й найвиразніші способи висловлення наших теоретичних положень.Цілком можливо, що при масовому застосуванні нашої терапії нам доведеться поєднувати “чисте золото аналізу” з “міддю прямої суґестії”, а, можливо, навіть і гіпнотичне лікування знову знайде там своє місце, як це сталося під час лікування воєнних неврозів. Але яку б форму не прийняла ця психотерапія для народу, з яких би елементів вона не складалася, її найдієвішою та найважливішою частиною залишаться саме ті елементи, які походять із суворого, неупередженого психоаналізу.» Фрагмент із виступу Зиґмунда Фройда 1919 року, надрукованого у збірці
Wege der psychoanalytischen Therapie, Gesammelte Werke, Bd. 12
(В українському перекладі з німецької, адаптовано для публікації у рамках проєкту «Солідарний з тобою»).