Зигмунд Фройд — «Шляхи психоаналітичної терапії» (1919)/(1919, Wege der psychoanalytischen Therapie)
« На завершення я хотів би розглянути ситуацію, яка належить радше майбутньому.Вона може здатися фантастичною, але, на мою думку, варта того, щоб до неї готуватися.
Ви знаєте, що наша терапевтична діяльність не дуже масштабна. Ми — лише жменька людей, і кожен із нас, навіть працюючи з великим навантаженням, може протягом року допомогти лише невеликій кількості пацієнтів. Якщо порівняти це з надлишком невротичних страждань, які існують у світі, то наші зусилля виглядають краплею в морі. Адже більшість цього страждання, певно, не повинна взагалі залишатися без відповіді. Уявіть тепер, що нам вдалося б настільки збільшити кількість аналітиків, щоб їх вистачило для лікування великих груп людей.
З іншого боку, можна передбачити: коли-небудь совість суспільства прокинеться й нагадає йому, що бідна людина має таке ж право на отримання психічної допомоги, як і на рятівну хірургічну операцію. Це лікування буде безкоштовним. Можливо, пройде ще багато часу, перш ніж держава визнає цей обов’язок за собою, але колись вона неминуче муситиме це зробити. І тоді перед нами постане завдання — пристосувати техніку психоаналізу до нових умов. Я не сумніваюся, що переконливість наших психологічних ідей справить враження навіть на необізнаних людей, але ми маємо знайти найпростіші й найвиразніші способи висловлення наших теоретичних положень.
Цілком можливо, що при масовому застосуванні нашої терапії нам доведеться поєднувати “чисте золото аналізу” з “міддю прямої суґестії”, а, можливо, навіть і гіпнотичне лікування знову знайде там своє місце, як це сталося під час лікування воєнних неврозів. Але яку б форму не прийняла ця психотерапія для народу, з яких би елементів вона не складалася, її найдієвішою та найважливішою частиною залишаться саме ті елементи, які походять із суворого, неупередженого психоаналізу.»
Фрагмент із виступу Зиґмунда Фройда 1919 року, надрукованого у збірці
Wege der psychoanalytischen Therapie, Gesammelte Werke, Bd. 12
(В українському перекладі з німецької, адаптовано для публікації у рамках проєкту «Солідарний з тобою»).